Президент Асоціації футзалу Черкаської області Юрій Гончаров у ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів про основні напрямки своєї роботи, про те, які зміни відбулись у футзальному господарстві протягом першої половини поточного сезону. 

- Наприкінці листопада минулого року під вашим головуванням в Черкасах відбулася конференція. Можете сказати декілька слів про ті питання, які на ній розглядалися?
- Асоціація футзалу України надала нам новий проект статуту, є нові вимоги АФУ про перейменування. Після конференції керуючим органом футзалу в області стала Асоціація футзалу Черкаської області. Окрім того, до неї були введені нові колективні члени. Ми зараз вибудовуємо нову структуру в області, для цього вже прийшов час вже в регіонах. Не у всіх регіонах розвивається футзал так, як би нам хотілося. Таких регіонів, де у нас є футзальні осередки, в області десь відсотків 80.

- В реорганізованій асоціації у Вас досить незвично дуже великий штаб підлеглих: перший віце-президент, чотири (!) віце-президенти. В чому була необхідність створення настільки солідної групи ваших помічників? І якщо це вже сталось, які обов’язки розподілені між п’ятьма віце-президентами?
- Кожний з них займається своїм напрямком. Один з віце-президентів займається виключно фінансовими питаннями. Окрема людина займається жіночим та дитячим футзалом. Нам вдалося залучити достатньо в області людей. Наприклад, Анатолій Коверський, це депутат обласної ради, великий шанувальник футзалу і футболу. Він у нас є і головою в обласній раді міжфракційного об’єднання «За футбольний клуб «Черкаський Дніпро»». Це відома людина, ми йому дали окремий напрямок – це жіночий та дитячий футзал. Якщо було за потрібне, я б і сім віце-президентів взяв, і кожному дав би напрямок роботи.

- Також до виконавчого комітету Асоціації футзалу Черкаської області входять такі відомі у вітчизняному футзалі люди, як Микола Зубко та Сергій Усаковський. Напевне, колишній арбітр, а нині спостерігач арбітражу Микола Зубко курирує питання арбітражу. А які питання в сфері відповідальності колишнього гравця збірної України?
- Я б не казав, що Сергій Усаковський – це наша ікона, але ми розуміємо, що таке Сергій Усаковський для українського футзалу та черкаського футзалу. В основному він займається дитячим футзалом. І конкретно організація дитячих турнірів – це зона його відповідальності. Якщо Анатолій Коверський заводить сюди якісь фінанси та фінансові ресурси, в дитячий та жіночий футзал, то на Усаковському організація дитячих турнірів.

Він і сам дітей тренує. Є у нас футбольний клуб «Черкаси». Свого часу на базі школи братів Усаковських бізнесмени Микола Безгуба та Сергій Макаренко створили дитячу футбольну школу для малих дітей, але зараз вони грають в футзал. Там Сергій Усаковський і працює.

- Щоб вже потім не повертатися до теми арбітражу – під керівництвом Миколи Зубка у Черкасах запрацювала школа футзальних арбітрів. Чи є у неї на меті видати молодих рефері такого рівня, щоб вони піднялися до Першої або Екстра-ліги?
- Під егідою Асоціації футзалу України ми потихеньку зростаємо, і зараз вже прийшов час зайнятися підготовкою арбітрів. У нас були проблеми з обласною Федерацією футболу, коли вони почали нам докоряти, що ви наших суддів залучаєте. Тому, настав час, і цього року ми створили школу футзальних арбітрів. Я не думав, що буде такий ажіотаж, більш ніж 20 людей у ній зараз займається. І вже деяким суддям з цієї школи, колишнім футболістам та футзалістам, ми дали шанс, і вони вже судили матчі Другої ліги, коли грали черкаські команди. Я вважаю, що відпрацювали вони непогано.

Цього року ми плануємо рекомендувати Асоціації футзалу України, Комітету арбітрів двох людей, які закінчать цю школу, на подальше навчання. У школі в нас багато молоді, 16-17 років, у нас діапазон змагань дуже великий, потреба в арбітрах є. І на поточний момент ми вже повністю незалежні від арбітрів з футболу. Ми вже ні в кого нічого не просимо.

- Цього року на Черкащині відбулася зміна формату чемпіонату області. Перша частина питання – як було до цього року, а друга – чому вникла така потреба?
- Ми постійно змінюємо формат та шукаємо інтерес. У нас завжди був чемпіонат області в двох лігах. Цього року в нас з’явилася велика кількість молодих команд, в яких грають 17-18-річні. Тому ми зробили ще одну лігу. У нас чемпіонат області – це три ліги, чемпіонат міста – це дві ліги, і є в нас бізнес-ліга. Остання – це проект, спрямований на те, щоб залучати до змагань, до футзалу топові підприємства області. Але й не тільки їх. У нас грає «Азот», грає «Епіцентр», грають відомі в місті підприємства. І в цих команди грають лише працівники цих підприємств.

- Розподіл команд по лігах йшов суто за спортивним принципом? Коли багато нових команд, часом складно визначитися з їхнім рівнем.
- Ті команди, які минулого сезону грали в нас в Екстра-лізі, вони залишились. Ті, що грали в Першій, теж залишилися, а з молодих команд лише одна пішла до Першої ліги, для неї ми зробили виняток, а решта всі за спортивним принципом до Другої ліги. Цей формат, я вважаю, є найбільш вдалим. На другій стадії змагань у кожній лізі фінальну частину будуть грати команди, які посядуть 1-4 місця, і там матчі будуть дуже цікавими. В цих четвірках очки будуть обнулятися, і кожен з кожним зіграють ще по три гри. В нас і зараз рівна йде боротьба, якщо подивитися за набраними очками, а в фінальній стадії будуть вже топові тури і матчі, які будуть збирати глядача, і самим командам буде цікаво. Додам, що будь-які формати ми приймаємо спільно з командами.

- Чи є у вас інформація, які фінансові витрати несуть команди-учасниці чемпіонату області, за гру, зокрема, і загалом, що в них вийде за сезон?
- Внесок в нас зараз порядку шести тисяч гривень, і він включає все повністю: зал, суддівство, лікарі, обов’язково ми включаємо до бюджету медіа-забезпечення, медіа-супровід всього чемпіонату. Решту складають кошти на зали, де хто може тренуватися. Є такі команди, в яких преміальні доходять до тисячі гривень за гру.  

- А який відсоток команд не з Черкас в обласному чемпіонаті?
- Якщо розбивати по трьох лігах, то буде десь 50 на 50. В нас грають Катеринопіль, Звенигородка, Золотоноша – це районні центри, у нас грають Матусів, Червона Слобода, Вергуни – це село в Черкаському районі, але це не команда з Черкас. Це не те, що назвали чемпіонат чемпіонатом області, а в ньому грають команди тільки з Черкас, або не з Черкас одна. Так, в Екстра-лізі менше команд, тому що там рівень вище. А в Першій лізі навіть більше ніж 50 відсотків. 

 

- До речі, чемпіоном області в Екстра-лізі минулого сезону став драбівський «Альтаїр», а Вищу лігу виграла черкаська «Хвиля». Але ці команди наразі серед учасників чемпіонату області не помічені. З цим це пов’язане?
- «Альтаїр» у нас два роки був чемпіоном області, і президент клубу порахував, що він вже переріс футзал і зайнявся великим футболом. Створив команду, вона заявилася на Першість області. Сама команда, вона повністю присутня під іншої назвою, зараз це команда «ПП Валюк».

Щодо «Хвилі», то це була студентська команда, і коли гравці закінчили університет, то вона припинила існування. Самі гравці грають, але вже зібратися разом вони не змогли.

- В місті проводяться ще два турніри – зимова «Епіцентр Бізнес-ліга» та чемпіонат міста. Як ви ці змагання інтегрували до загальної структури?
- Деякий час тому у нас окремо існувала Асоціація аматорського футзалу. Ми знаємо, що щось подібне існувало у багатьох містах. Десь два-три роки ми розповідали, показували, що їм все ж таки треба приєднатися до нас, разом об’єднати всі зусилля. І зараз ми всі разом, і ми одна команда. Дякую їм, що вони все правильно зрозуміли.

«Епіцентр Бізнес-ліга» – це наше змагання, ми його започаткували три роки тому. В положенні цих змагань припускається участь двох людей, які не працюють на цьому підприємстві.

- Цікаво, що у Асоціація аматорського футзалу існує навіть окремий сайт, а ось решта футзальних змагань висвітлюється на сайті «Черкаський спорт». Чи не простіше створити сайт Асоціації футзалу Черкащини, і вже на ньому повністю зібрати всю інформацію про будь-які події футзального життя?
- «Черкаський спорт» – це і є наш сайт, сайт Асоціації футзалу Черкаської області. Так, в ньому можна прочитати новини і про баскетбол, і про волейбол, і про бокс, але цим він і цікавий. Якщо ми створимо сайт тільки нашої асоціації, то в нього буде відвідуваність нижчою. Наразі ми за відвідуваністю в тридцятці спортивних сайтів України. Зараз тур пройде, і ми будемо мати до двох тисяч відвідувань щоденно. За місяць аудиторія в нас доходить до 25 тисяч людей, індивідуальних відвідувачів. Можна сказати, що це своєрідний хід, щоб люди, які цікавляться іншими видами спорту, зайдуть на сайт і матимуть змогу побачити і футзальні новини.

- Як би Ви оцінили стан футзальних справ поза межами Черкас, в містах та селах області?
- Футзал зараз дуже популярний. Після літа великий футбол відходить, і починається футзал. Є у нас регіони, де дуже люблять футзал. Зокрема, Звенигородка, де проходять різноманітні турніри. Грають повсюди, але є проблема – це зали. У нас є зал в Умані, в університеті, є зал у Монастирищі, Звенигородці – це перелік тих, які десь трохи не відповідають стандартам, а решта – це шкільні зали. Це головне, були б зали – був би й розвиток. Повсюди проводяться чемпіонати районів, і цього року ми будемо робити Кубок області. Ми дамо змогу тим командам, які переможуть в районах, позмагатися за Кубок області без участі команд з Черкас. Свого часу ми робили роз’їзди, проводили тури в районах, але це дуже важко для команд через фінансову складову.

Всього в Черкаській області більше 20-ти районів, і є ще міста обласного підпорядкування. Більш ніж у 80 відсотках районів проводяться районні змагання. А які в нас популярні змагання серед ветеранів!  Ми їх проводимо в трьох категоріях: «40+», «50+» і цього року ми вводимо «60+». По районах можна підрахувати, якщо грають 17-18 районів, і в кожному більше десяти команд. Мені легше сказати, де не грають і нічого не проводять – це в Чигирині, там ні зала немає, ні майданчика.

- За рахунок чого існують команди в області? Чи є серед тих, хто підтримує ці команди, люди, які, як то кажуть, хворі на футзал?
- В основному, це фермери. Бюджет у команд невеликий, тому кожний хоче прийняти участь у турнірах. 

- У Першій жіночій футзальній лізі дуже непогано перше коло відіграла «Енергія», яка йде другою. На кому тримається ця команда, і які в неї можуть бути найближчі перспективи, зокрема підвищення в класі?
- Частково команді допомагає наша Асоціація футзалу, також допомагають президент «Солтекса» Олександр Соловей, Анатолій Миколайович Коверський, Артур Савін. У нас є деякі думки щодо цього клубу, все ж таки ми хочемо йти до того, щоб це був муніципальний клуб. Там треба і самим дівчатам трошки зорганізуватися. Але я вірю, що все буде нормально з клубом. Вища ліга? Вважаю, що ми ще трошки не готові – який сенс заходити до Вищої ліги, якщо немає фінансового ресурсу? Місто може виділити десь 100 тисяч гривень, але вони б не закрили питання. 

 

 

У нас є така ідея створити муніципальний спортивний клуб, де були б різні команди. Наприклад, є у нас відділення жіночого футзалу, то можна команді і в Першій лізі грати. Є у нас волейбольна секція, то перший рівень – це Перша ліга. Треба надавати шанс своїм. В місті немає таких великих бізнесменів, які готові платити за спорт. Бюджет може сплатити якісь певні кошти, але теж небагато. Бюджет не може роздавати по 20-30 мільйонів на якийсь спортивний клуб. А наприклад, якщо є жіночий муніципальний клуб – 100 тисяч вам будь ласка, ви берете участь у Першій лізі. Вже потім, під це може з’явитися і спонсор, і будемо рухатися далі.

- Серед дитячих та юнацьких змагань в Черкасах перше за все привертають своїми назвами «Кубок братів Усаківських» та «Кубок Олександра Ковпака». Дещо про ці турніри, та таке питання – саме тих, хто дав імена цим турнірам, можна побачити на них, хоча б на нагородженні?
- «Кубок Ковпака» – за нього дякуємо Сашкові Ковпаку, цей турнір проходить вже більш ніж 5 років. Головне фінансове навантаження по цьому турніру тягне саме Саша. Це турнір дуже високого рівня, цього сезону на нього і «Ураган» приїжджав. Зал може місто надати, а уся нагородна атрибутика на Олександрові Ковпаку. «Кубок братів Усаковських» проводить футбольний клуб «Черкаси», де працює Сергій. У нас зараз ще буде «Кубок Євгена Подолянчука», це хлопець, який займався у нас в дитячій спортивній школі, і він загинув у Донецьку в аеропорту. По цьому турніру все закриють спонсори. Ви б бачили останнє нагородження на «Кубку Ковпака»! Сашко кожному вручав футболку Ковпака. Цей турнір у нас проходить у двох місцях для дітей різних вікових категорій. Навіть коли він грав у «Ворсклі», завжди був на відкритті та нагороджені. 

 

- Окрім цих двох турнірів, в переліку дитячих змагань можна знайти «Кубок відкриття», «Різдвяний Кубок ФШМ». Це такий напрямок на короткострокові турніри зі швидким виявленням переможця?
- Перш за все, всі ці турніри традиційні, є ще у нас і дитячий Кубок миру. Чому ми не проводимо чемпіонати? Тому що на ці турніри приїжджають команди з усієї України. У нас зараз в місті з’явилося багато приватних шкіл, там багато дітей 5-6 років. За два роки вони підростуть, і можна вже буде думати про чемпіонат.

- За підсумками минулого сезону команда з Христинівки «Фортуна» та її тренер Віктор Мітасов були серед кращих в країні, за що були відзначені Асоціацією футзалу України. Чи можете пояснити, що дало для цього підстави, чим може бути цікавий досвід розвитку цієї команди?
- Треба спочатку сказати про самого Віктора Володимировича Мітасова – це фанат дитячого футболу, оскільки він працює з малими дітьми, то вони поки що не грають у футбол, а грають у футзал. У Христинівці це вже ціла релігія, там така велика кількість дітей займається, і по 2006-2007 року народження вони вважаються одними з найсильніших, принаймні в нашому регіоні. І те, що вони перемагають і на всеукраїнських турнірах, говорить про те, що там все гаразд. Більшою частиною там все за рахунок батьків, але вони не скаржаться. І самі батьки їздять на змагання з дітьми. Вони розуміють, що це їхні діти, це їхнє майбутнє.

- Цього сезону команда Черкаського інституту пожежної безпеки дебютувала в чемпіонаті України серед ВНЗ. Були часи, коли команда цього ВНЗ була помітною і в першості України серед команд Першої ліги. Як відбулося її повернення на орбіту всеукраїнських змагань?
- Керівництво вирішило спробувати свої сили, і дуже цікавим буде подивитись, як вони будуть виглядати на цьому рівні. Цей ВНЗ завжди культивував футзал, можливо, пожежно-прикладні види спорту в них на першому місті, то футзал можна вважати видом спорту номер два. Наскільки мені відомо, вони проїхалися по регіонах, запропонували молодим футболістам навчання, ті, хто вступив до закладу, займаються футзалом, і це майбутнє черкаського футзалу – команда «Рятівник». Команда, яка зараз показує саме футзал високого рівня. Вони зараз грають у нас у Вищій лізі, але могли б грати і у Екстра-лізі. Знаю, що в них є якісь домовленості з «Ураганом» з приводу обміну футболістами, і це реально футзалісти, які не грають у великий футбол. Працює з ними тренер Юрій Лісняк, мені подобається, як він працює, як грає ця команда. Навіть можу сказати, що ця команда за півтори роки зможе грати і у Першій лізі. У них є всі умови – є і спонсори, є і хороший тренувальний процес. 

 

 

- З вашого регіону у Другій лізі, яка стартувала цього сезону, представлені три команди. Логічним було б очікувати, що ці команди були провідними в обласних змаганнях. Команда «Солтекс» очолює турнірну таблицю в Другій лізі, і вона ж впевнено лідирує в чемпіонаті області. Проте інші дві команди, який заявилися в Другу лігу – «Рувер» та «Епіцентр», в обласному чемпіонаті посідають два останніх місця.
- По-перше, коли вони заявлялися до Другої ліги, чемпіонат області ще не стартував. А загалом, я не вважаю, що в цьому є щось погане. Хлопці хочуть спробувати свої сили, і по гравцях можу сказати, що і у «Рувера», і у «Епіцентра» непоганий підбір виконавців. Це сам наш чемпіонат області такого рівня! Ми Другу лігу пропонували всім, треба було надати ковток іншого повітря. У нас багато команд не ставлять собі за мету будь-якою ціною перемогти, і тому в чемпіонаті області у нас не грає жодного так званого легіонера. Свого часу в нас тут грали і брати Борсуки, вигравали чемпіонат області багато разів. Наразі Друга ліга – це ковток свіжого повітря. Це нові правила, інший рівень, все по-іншому. Зараз ті команди, які свого часу не пішли до Другої ліги, десь побоялися, зараз подивилися, кажуть: «Ми б теж могли!», і десь жалкують. Ми наступного сезону можемо цілком на Черкащині зробити з чемпіонату області зону Другої ліги. Будемо грати під більш вищим статусом – чому ні? 

 

 

- В 2014 році через відомі обставини в Черкасах проводилися вирішальні матчі чемпіонату Екстра-ліги. Черкаси також були місцем проведення «Фіналу восьми» Кубку України. Якимось чином ці дві події вплинули на те, щоб розвиток футзалу в регіоні дещо пожвавився, або отримав новий поштовх?
- Якщо відверто, то ні. Тоді ще й час такий був тривожний… Так що, ці змагання пройшли дещо стороною. Ми наразі ставимо задачу пропагувати футзал, привчати людей до футзалу. Ми могли б знайти одного шаленого спонсора, піти до «Азоту», впасти на коліна. Випросити грошей на один сезон, заявитися в Екстра-лігу, зіграти, програти все і забути. Я знаю, що якщо буде такий формат Другої ліги, ці команди не зникнуть. Наступного року туди підуть, чотири, п’ять команд – нижче вже не буде. Знаю, що через рік буде команда Першої ліги, яка вже буде постійно грати і там не загубиться. Сподіваюсь, що «Рятівник» дозріє, команда «Солтекс» цілком може грати у Першій лізі. Їм треба трошки переглянути деякі моменти, і не грати всюди де можна, це розпорошення бюджету. 

- Які для себе та своїх однодумців ставите основні завдання за 2017 рік?
- Масовість, масовість і ще раз масовість. Футзал у Черкасах – найпопулярніший вид спорту. Ми не використовуємо ніякий адмінресурс, нас ніхто не фінансує за рахунок бюджету, ніхто не дає директив, на кшталт, в районі має бути футзальна команда. 

 

  

- 28-29 січня а Києві відбудеться непересічна подія – товариські матчі збірних України та Іспанії. Чи можна нашій головній команді розраховувати на вболівальницький десант з Черкащини?
- Так, ми тільки-но обговорювали це все. Я обов’язково здзвонюся з президентом АФУ Сергієм Владико, яка там справа з квитками. Десь візьмемо автобус, і організовано приїдемо. На дві гри нам буде важко приїхати, а на одну – обов’язково.

Прес-служба Асоціації футзалу України

Фото предоставлены изданием "Черкаський спорт"